Курка з кеш’ю по-китайськи (Cashew Chicken)

 Курка з кеш’ю, або Yao Guo Ji Ding, — популярна страва китайської кухні, у якій ніжне куряче філе поєднується з хрусткими горіхами, солодким перцем та ароматним соусом.

Особливість цієї страви — контраст текстур. М’ясо залишається соковитим і м’яким, кеш’ю приємно хрумтить, а імбир, соєвий та устричний соуси створюють насичений смак з легкою солодкуватою ноткою.

Страву готують методом стір-фрай — швидко обсмажують інгредієнти на сильному вогні, постійно помішуючи.

Найкраще подавати таку курку відразу після приготування з гарячим відвареним рисом.

Кількість порцій: 2 як основна страва з рисом або 4 як частина обіду з кількох страв.

Маринування: 10 хвилин.

Інгредієнти

Для курки

• Куряче філе без шкіри та кісток — 330 г

• Китайське рисове вино або херес — 1 ч. л.

• Кукурудзяний крохмаль — 1 ст. л.

• Рослинна олія — 2 ст. л.

• Свіжий імбир — шматочок приблизно 2,5 см

• Зелений солодкий перець — ½ невеликого

• Червоний солодкий перець — ½ невеликого

• Обсмажені горіхи кеш’ю — 75 г

• Сіль — ¼ ч. л. або до смаку

Для соусу

• Китайське рисове вино або херес — ½ ч. л.

• Устричний соус — ½ ст. л.

• Кунжутна олія — ¼ ч. л.

• Соєвий соус — 1 ч. л.

• Цукор — ½ ч. л.

• Вода — 3 ст. л.

• Кукурудзяний крохмаль — 1 ч. л.

• Білий мелений перець — 3 невеликі щіпки

Для подавання

• Відварений рис — за бажанням

Олійний настій звіробою для догляду за руками

Олійний настій звіробою — простий домашній засіб для догляду за шкірою рук. Його готують із квіток звіробою та рослинної олії. Такий настій можна використовувати для пом’якшення сухої шкіри, особливо після частого миття рук або роботи по господарству.

У народній косметиці звіробійну олію традиційно застосовують для догляду за сухою та подразненою шкірою. Проте вона не замінює лікування ран, дерматологічних захворювань чи проблем із суглобами.

Інгредієнти

• Квітки звіробою — свіжі або добре висушені

• Рослинна олія — стільки, щоб повністю покрити рослинну сировину

Сочевичний суп-пюре з томатною пастою та лимоном

 Сочевичний суп — це проста, поживна й дуже затишна страва на кожен день. Він виходить ніжним, густим, ароматним, а лимонний сік перед подачею додає приємну свіжу нотку. Такий суп чудово смакує і сам по собі, і з хрусткими сухариками.

Інгредієнти

• сочевиця — 300 г
• томатна паста — 2 ст. л.
• вода — 1,5 л
• вершкове масло — 50 г
• оливкова або рослинна олія — 1–2 ст. л.
• базилік сухий — щіпка
• м’ята суха — щіпка
• часник сухий — щіпка
• орегано — щіпка
• чорний перець — щіпка
• сіль — за смаком
• лимон — для подачі
• сухарики — для подачі

Томатний крем-суп з базиліком

 Томатний крем-суп з базиліком — проста, ароматна й дуже затишна страва у французькому стилі. Консервовані томати дають насичений смак, вершки роблять суп ніжним, а свіжий базилік додає приємної свіжості. Такий суп чудово смакує з хрусткими сухариками або підсушеним багетом.

Інгредієнти

• цибуля — 1 шт.
• оливкова олія — 2 ст. л.
• томати у власному соку — 800 г
• томатна паста — 1 ст. л.
• курячий бульйон — 1 л
• вершки — 200 мл
• свіже листя базиліку — кілька листочків
• сіль — за смаком
• чорний перець — за смаком
• сухарики — для подачі

В’ялені сливи в олії з часником і базиліком

 В’ялені сливи — це незвична, але дуже смачна заготовка. Вони виходять пряними, кисло-солодкими, з легким ароматом часнику, трав і гострого перцю. Такі сливи можна подавати до м’яса, птиці, сиру, брускет, салатів або просто як пікантну закуску.

Інгредієнти

• 1,2 кг слив

• 0,5 ч. л. солі

• 0,5 ч. л. цукру

Кокосові альфахорес із вареним згущеним молоком

 Альфахорес (Alfajores) — традиційні солодощі, особливо популярні в Аргентині та інших країнах Латинської Америки. Це ніжне розсипчасте печиво, з'єднане солодкою начинкою з дульсе-де-лече — молочної карамелі, яку можна замінити звичайним вареним згущеним молоком.

У цьому рецепті альфахорес готуються з додаванням кукурудзяного крохмалю, завдяки якому печиво виходить особливо ніжним і буквально тане в роті. А кокосова стружка по краях надає солодощам приємного аромату й легкої текстурної контрастності.

Особливу свіжу нотку додає цедра лайма, яка чудово врівноважує солодкість карамельної начинки.

Кількість: 16 альфахорес
Підготовка: 20 хвилин
Охолодження тіста: 1 година
Випікання: 10–12 хвилин
Температура духовки: 170 °C

Інгредієнти

Для тіста

• Вершкове масло — 135 г, розм'якшене

• Дрібний цукор — 100 г

• Невелике яйце — 1 шт.

• Яєчний жовток — 1 шт.

• Цедра половини лайма, дрібно натерта

• Пшеничне борошно — 135 г

• Кукурудзяний крохмаль — 200 г

• Дрібна морська сіль — дрібка

• Розпушувач — 1 ч. л.

Для начинки та оздоблення

• Дульсе-де-лече або варене згущене молоко — 200 г

• Кокосова стружка — 100 г

Курячі стегенця з чорносливом і волоськими горіхами у фользі

Ароматна курка з картоплею, чорносливом і волоськими горіхами — проста, але дуже смачна страва, яку можна приготувати як у духовці, так і на вугіллі. Чорнослив надає м’ясу приємної солодкуватої нотки, горіхи додають насиченості, а помідори й овочі роблять страву соковитою.

Завдяки запіканню у фользі всі інгредієнти готуються разом, просочуючись ароматами один одного.

Інгредієнти

• Курячі стегенця — за кількістю порцій

• Картопля

• Помідори

• Ріпчаста цибуля

• Чорнослив без кісточок

• Волоські горіхи

• Часник

• Свіжа зелень

• Сіль — до смаку

• Чорний мелений перець — до смаку

• Улюблені спеції для курки — за бажанням

• Фольга для запікання

Вермішель з фаршем у томатному соусі

Проста і дуже домашня страва на кожен день: вермішель, обсмажений фарш, цибуля, томати й ароматні спеції. Готується швидко, виходить ситно і смачно, особливо якщо довести все разом на сковороді, щоб вермішель увібрала соус.

Інгредієнти:

• вермішель — 250–300 г
• фарш — 400 г
• цибуля — 1 шт.
• помідори — 2–3 шт. або томати у власному соку — 200 г
• томатна паста — 1 ст. л.
• олія — для смаження
• сіль — до смаку
• чорний мелений перець — до смаку
• сушений часник — 1/2 ч. л.
• сушений базилік — 1 ч. л.
• паприка або інші спеції — за бажанням

Запечені булочки з яйцем, моцарелою та помідорами

Швидкий варіант гарячого сніданку або перекусу: круглі булочки начиняються сиром, помідорами, зеленню та яйцем, а потім запікаються до рум’яності. Виходить щось середнє між гарячим бутербродом і маленькою хлібною “чашечкою”.

Інгредієнти:

• 4 круглі булочки
• 100–150 г моцарели
• 1 помідор
• жменя шпинату або кілька листочків базиліку
• 4 яйця
• сіль — до смаку
• чорний перець — до смаку
• петрушка для подачі

Салат зі смаженими баклажанами, помідорами та яйцями

 Соковитий салат зі смаженими баклажанами, помідорами та вареними яйцями виходить ситним, ароматним і водночас свіжим завдяки базиліку та петрушці. Його можна подавати як самостійну закуску або доповнення до м’яса й картоплі.

Кількість порцій: 4
Калорійність: приблизно 230–280 ккал на порцію, залежно від кількості олії та жирності майонезу

Інгредієнти

• баклажани — 2 шт.
• сіль для баклажанів — 1 чайна ложка
• великі помідори — 2 шт. або помідори чері — 6–8 шт.
• варені яйця — 2 шт.
• часник — 2 зубчики
• майонез — 4 столові ложки
• свіжий базилік — невеликий пучок
• свіжа петрушка — невеликий пучок
• сіль — до смаку
• чорний перець — до смаку
• олія — для смаження

Римська брускета з часником, помідорами та базиліком

 Брускета — це підсмажені скибочки хліба, які ще гарячими натирають часником, збризкують ароматною оливковою олією та приправляють сіллю й перцем. У рецепті подано два варіанти: класичний римський і соковитий — зі свіжими помідорами та базиліком.

Виходить 12 брускет, приблизно 6–12 порцій.

Орієнтовна калорійність:

• класична брускета — 140–180 ккал за одну скибочку;
• з помідорами — 155–195 ккал за одну скибочку.

Точна калорійність залежить від розміру хліба та кількості оливкової олії.

Класична брускета

Інгредієнти

• хліб із щільною хрусткою скоринкою — 12 скибочок
• часник — 6 зубчиків
• оливкова олія extra virgin — за потреби
• сіль — до смаку
• свіжомелений чорний перець — до смаку

В авторському рецепті точну кількість олії не зазначено. Для 12 скибочок орієнтовно знадобиться 60–90 мл.

Марокканські бріуати з мигдалем у медовому сиропі

 Бріуати (Briouat b’Lou​​z w’Assel) — традиційні марокканські солодощі з тонкого хрусткого тіста та ніжної мигдалевої начинки. Маленькі золотисті трикутники ароматизують водою квітів апельсина, запікають до рум’яності, а потім занурюють у теплий медовий сироп.

Зовні вони хрусткі, усередині — м’які, з насиченим мигдалевим смаком і тонким квітковим ароматом. Такі солодощі чудово пасують до чашки марокканського м’ятного чаю.

Кількість: 18 штук
Випікання: 20–25 хвилин
Температура духовки: 180 °C

Інгредієнти

Для мигдалевої начинки

• Мелений мигдаль — 200 г

• Вершкове масло — 60 г

• Цукрова пудра — 60 г

• Натуральний мигдалевий екстракт — ¼ ч. л.

• Вода квітів апельсина — 1 ч. л.

Для формування бріуатів

• Тісто філо — 6 листів

• Смен (топлене витримане вершкове масло) — 125 г, розтопити

Для медового сиропу

• Мед — 260 г

• Вода квітів апельсина — 1 ч. л.

• Вода — 60 мл

Хрусткі баклажани з маринованою цибулею та гострим перцем

 Проста пікантна закуска з рум’яними баклажанами, швидко маринованою цибулею та великою кількістю свіжої зелені. Завдяки паніруванню в борошні баклажани отримують тонку золотисту скоринку, а кисло-солона заправка з винного оцту та соєвого соусу добре врівноважує їхній смак.

Точна кількість інгредієнтів у джерелі не зазначена, тому не додаю вигаданих пропорцій. Калорійність і кількість порцій із цієї ж причини коректно розрахувати неможливо.

Інгредієнти

• баклажани
• ріпчаста цибуля
• гострий перець
• пшеничне борошно — для панірування
• винний оцет
• соєвий соус
• сіль
• олія — для смаження
• свіжий кріп
• свіжа петрушка
• свіжий базилік

Помідори з базиліком на зиму

 Ароматні мариновані помідори з часником і базиліком. Особливо гарно сюди підходить фіолетовий базилік — він має виразний аромат і чудово поєднується з томатами. Маринад виходить приємним кисло-солодким, а сам рецепт розрахований одразу на дві великі банки.

Вихід: 2 банки по 1,5 л
Орієнтовна калорійність: 25–35 ккал на 100 г помідорів із маринадом.

Інгредієнти

• щільні стиглі помідори — скільки поміститься у 2 банки по 1,5 л
• фіолетовий базилік — 4–6 гілочок
• часник — 6 зубчиків
• духмяний перець — 4 горошини
• лавровий лист — 2 шт.

Для маринаду

• вода — 1,5 л
• цукор — 6–7 ст. л.
• сіль — 2 неповні ст. л.
• оцет 9% — 50 мл

Бургери з перепілки з панчетою, чилі-джемом і пряним маскарпоне

 Незвичайні бургери з ніжного перепелиного м’яса, хрусткої панчети, гостро-солодкого чилі-джему та вершкового маскарпоне із зеленню. Соковитість котлетам додають шалот і жовток, а рукола, айсберг та свіжі помідори добре врівноважують насичений смак.

Кількість порцій: 4
Підготовка: 15 хвилин
Приготування: близько 25 хвилин
Орієнтовна калорійність: 700–850 ккал на 1 бургер, залежно від розміру булочки та кількості джему.

Інгредієнти для бургерів

• м’ясо перепілки без шкіри — 800 г
• велика цибуля шалот — 1 шт.
• листя шавлії — 4 шт.
• петрушка плосколиста — 1 ст. л. дрібно нарізаної
• яєчний жовток — 1 шт.
• ріпакова олія — 2 ст. л.
• панчета — 8 тонких скибочок
• булочки для бургерів — 4 шт.
• салат айсберг — 50 г
• помідори — 2 шт.
• рукола — 50 г
• морська сіль — до смаку
• свіжомелений чорний перець — до смаку

Для чилі-джему

• червоний перець чилі — 125 г
• ріпчаста цибуля — 1 шт.
• свіжий імбир — шматочок приблизно 5 см
• рисовий або білий винний оцет — 125 мл
• дрібний цукор — 400 г
• вода — 100 мл

Для маскарпоне із зеленню

• маскарпоне — 4 ст. л.
• шніт-цибуля — 1 ст. л. дрібно нарізаної
• листя базиліку — 8 шт.
• сіль — до смаку
• чорний перець — до смаку

Італійські соуси для пасти: секрети приготування та ідеального смаку

 Уявити італійську кухню без пасти практично неможливо. Але секрет смачної страви полягає не лише у правильно зварених спагеті чи домашній локшині. Не менш важливий соус, який надає пасті характеру, аромату та насиченості.

Італійські соуси можуть бути найрізноманітнішими: томатними, овочевими, сирними, вершковими, м’ясними або рибними. Одні готуються лише кілька хвилин, інші потребують кількох годин повільного приготування.

Проте всі вони мають спільну мету — максимально розкрити смак інгредієнтів і створити гармонійне поєднання з пастою.

Розглянемо основні принципи приготування італійських соусів, особливості роботи з помідорами та секрети правильного поєднання готового соусу з макаронними виробами.

Чому соус такий важливий для пасти

У хорошій італійській страві паста й соус не існують окремо.

Соус повинен рівномірно вкривати макаронні вироби, проникати в заглиблення, утримуватися на поверхні та передавати їм свій аромат.

Саме тому в італійській кухні велике значення має не лише рецепт соусу, а й правильний спосіб його використання.

Навіть найсмачніший соус не розкриє повністю свого смаку, якщо просто викласти його ложкою поверх готових спагеті.

Пасту необхідно ретельно перемішати з ним, поки вона ще гаряча.

Види італійської пасти: назви, форми та способи приготування

 Італійська паста — це набагато більше, ніж звичні спагеті або макарони. В Італії існують сотні різновидів пасти, які відрізняються формою, товщиною, текстурою та призначенням.

Одні види ідеально поєднуються з густими м’ясними соусами, інші — з ніжними вершковими заправками. Деякі додають до супів, а ще інші наповнюють різноманітними начинками.

Особливе місце займає свіжа домашня паста, яку традиційно виготовляють із борошна та яєць. У регіоні Емілія-Романья майстерність її приготування перетворилася на справжнє кулінарне мистецтво.

Розглянемо найцікавіші види італійської домашньої пасти, їхні особливості та способи формування.

Довга стрічкова паста

До цієї групи належать фетучині, тальятеле, папарделе та інші види пасти у формі довгих плоских стрічок.

Їх виготовляють із тонко розкачаного яєчного тіста, яке потім нарізають смужками потрібної ширини.

Фетучині (Fettuccine)

Фетучині — довга плоска паста у вигляді стрічок.

Її назва походить від італійського слова, що означає маленькі стрічки.

Для домашнього приготування фетучині можна використовувати машинку для пасти з широкою різальною насадкою.

Готове тісто розкачують до потрібної товщини, трохи підсушують і пропускають через ножі машинки.

Фетучині добре поєднуються з вершковими, масляними та іншими соусами, які рівномірно вкривають широкі стрічки.

Домашня італійська паста вручну: як правильно розкачати тісто качалкою

 В Італії приготування домашньої пасти — це не просто кулінарний процес, а справжнє ремесло, яке передається з покоління в покоління. Особливо відомий своїми традиціями регіон Емілія-Романья, де тонке яєчне тісто й досі розкачують вручну за допомогою довгої дерев’яної качалки.

Така паста відрізняється від виготовленої машинкою. Під час ручного розкачування тісто не просто стискається між валиками, а поступово розтягується. Завдяки цьому воно набуває характерної ніжної структури й поверхні, яка добре утримує соуси.

Опанувати цю техніку не так просто, як користуватися машинкою для пасти. Проте з практикою рухи стають природними, а процес — захопливим.

Розглянемо традиційний спосіб розкачування домашньої пасти вручну, від підготовки робочої поверхні до нарізання тонкої локшини.

Що знадобиться для приготування

Для ручного розкачування пасти потрібні:

• Велика стійка робоча поверхня.

• Довга дерев’яна качалка.

• Готове яєчне тісто для пасти.

• Гострий широкий ніж або спеціальний ніж для тіста.

• Чисті сухі кухонні рушники.

• Харчова плівка для захисту тіста від висихання.

Якою має бути робоча поверхня

Найкраще підходить великий міцний дерев’яний стіл.

Деревина зручна для роботи з тістом, а достатня площа дозволяє розкачувати великий тонкий пласт, не обмежуючи рухів.

У традиційному способі рекомендують використовувати стіл завглибшки щонайменше 60 см. Його довжина може становити приблизно 90–135 см або більше.

Важливо, щоб поверхня була рівною, чистою та сухою.

Край столу, через який звисатиме тісто, повинен бути гладким і не надто гострим, інакше тонкий пласт може порватися.

Мармурова поверхня для такого способу менш бажана: холодний камінь може ускладнювати роботу з еластичним тістом.

Домашня італійська паста: як приготувати тісто та розкачати його машинкою

 Свіжа домашня паста — одна з найцікавіших традицій італійської кухні. Для її приготування достатньо кількох простих інгредієнтів, але саме правильне замішування, розкачування та нарізання тіста визначають кінцевий результат.

На відміну від сухих макаронних виробів, домашня яєчна паста має ніжнішу текстуру, особливий аромат і добре поєднується з різноманітними соусами.

В Італії особливо славиться традиціями приготування свіжої пасти регіон Емілія-Романья. Тут із тонко розкачаного тіста виготовляють тальятеле, фетучині, тортеліні та багато інших видів пасти.

Розглянемо, як замісити класичне яєчне тісто, приготувати зелену пасту зі шпинатом і правильно скористатися машинкою для розкачування.

Яке борошно найкраще підходить для домашньої пасти

У традиційній італійській кухні для свіжої яєчної пасти часто використовують пшеничне борошно типу 00, або doppio zero.

Це борошно дуже тонкого помелу, яке допомагає отримати гладке й еластичне тісто.

Проте домашню пасту можна приготувати і зі звичайного пшеничного борошна вищого ґатунку. Важливо, щоб воно добре вбирало рідину й дозволяло сформувати пружне тісто.

Окремо варто згадати семоліну — борошно з твердих сортів пшениці (semola di grano duro).

Воно широко використовується у виробництві сухої фабричної пасти. Для традиційного яєчного тіста в цьому способі приготування перевага надається звичайному пшеничному борошну.

Як правильно варити пасту: секрети італійської кухні

 Здавалося б, що може бути простіше, ніж зварити макарони? Достатньо закип’ятити воду, покласти пасту й дочекатися готовності. Але в італійській кухні навіть такий звичайний процес має свої тонкощі.

Правильно зварена паста повинна зберігати приємну пружність, не злипатися та добре поєднуватися із соусом. І важливо не лише те, скільки хвилин вона вариться, а й кількість води, момент додавання солі та навіть те, що ви робите відразу після зливання води.

Розберімо основні правила приготування справжньої італійської пасти.

1. Обираємо правильну каструлю

Для варіння пасти найкраще підходить містка каструля, у якій достатньо місця для води та макаронних виробів.

Особливо це важливо для довгої пасти — спагеті, лінгвіне та інших подібних видів.

У традиційних рекомендаціях радять використовувати легку каструлю, яка швидко нагрівається та яку зручно переносити навіть наповненою водою.

Також заздалегідь приготуйте великий друшляк, щоб одразу відцідити пасту після завершення варіння.